The article is updated by several circumstances, which the authors reflect on. In their opinion, there are 1) obvious and external threats — violations of freedom of conscience in the temporarily occupied Ukrainian territories, including Crimea, which arose as a result of the Russian-Ukrainian war, and 2) internally hidden and potential dangers for freedom of religions of Ukrainian citizens. The well-known examples of discrimination of believers of certain faiths in the so-called DPR-LPR and Crimea given by the authors are constantly (...) updated. Relevant monitoring and analytical reports are prepared by both Ukrainian and international experts. They submitted these reports to international human rights organizations, including the rights for Freedom of Religion and Belief. Despite such convincing documented materials, separate accusations have recently appeared against Ukraine, which allegedly violates freedom of religion in the territory under its control. Some are trying to prove that Ukraine, taking advantage of the war situation and referring to the spiritual dangers for Ukraine from those religious organizations whose centers are in the aggressor country, threatens some churches, thereby violating the Constitution and the Law on Freedom of Conscience, which guarantee for all citizens, regardless of from their religious affiliation, freedom of religion. The authors refute these narratives lashed out by Russia and the Russian Orthodox Church. Such negative conclusions, which express concern about the situation in Ukraine regarding freedom of conscience and religion, influence on the world public, experts on issues of freedom of conscience, religious organizations, spoil the image of Ukraine as a country with high level of freedom of conscience even among European countries. Religious freedom, as the authors conclude, needs protection today, but they call for separating real threats from imaginary ones and clearly defining who persecutes, whom he/she persecutes and where persecutes. Ukraine is consistent in its intentions to protect the rights of people and communities, to protect the freedoms of believers and their organizations. (shrink)

Історія відродження хрестительки Київської Русі річки Почайни – це найкращій приклад «глибинної географії», за Тімоті Снайдером. Річка дуже змінилася за століття людської діяльності, а за радянських часів постраждала від політичних репресій та цілеспрямовано була піддана забуттю. Сьогодні історичне річище поділено на частини: верхня є водною системою з шести озер та малої ріки із сучасним гирлом під Північним мостом, на середній створена річкова гавань, а нижня біля сучасної Поштової площі поєдналася із Дніпром. Останнім часом було повернуто історичне значення річки: гідронім Почайна (...) знову прив’язаний до водойми, а найбільш ймовірне місце хрещення киян у історичному гирлі річки Почайни отримало статус Пам’ятки національного значення за видами історія та археологія. Ця стаття присвячена змінам, які відбулися з Почайною протягом століть, причинам зникнення річки з мап Києва, а також сучасній історії відродження. (shrink)

The article proposes to deepen and expand the classical methodological approaches formulated at the beginning of the 21st century within the framework of academic religious studies. Based on the methodological works of the founder of modern Ukrainian religious studies, Prof. Kolodnyi, who first clearly defined the principles of the scientific study of religion, in particular objectivity, historicism, worldview neutrality, pluralism, etc., the authors justify the need for contextualization as one of the main methodological approaches in the study of current religious (...) processes. They insist on rethinking not only the universality and effectiveness of some methodological principles in new circumstances — the Russian-Ukrainian war, but also on the actualization of new ones, critically rethinking their neglect in the pre-war period. It is proved that in the hierar- chy of religious principles, the principle of contextuality becomes a particularly sought-after re- ality of Russia’s war against Ukraine. Even the concepts that researchers use describing a new religious situation must be contextualized. The authors remind about those contextual dangers for the life world of Ukraine that exist in its religious segment, highlighting external and internal factors that cannot be ignored when analyzing the contemporary religious situation in Ukraine and in the world. Analyzing the current reality, the authors conclude that contextuality as a methodological approach in religious studies should consider: 1) The event context — Russia’s military aggression against Ukraine — as a condition for the manifestation of religion, which determines its functional and substantive features; 2) Features, depth and intensity of research’s contextual inclusion/exclusion. Tragic changes in the context of the life of Ukrainians — linguistic, cultural, informational, religious, etc. necessarily correct expert neutrality, objectivity, non-involvement. According to the authors, the war situation liberates from an unbiased, out-of-contextual analysis. The admis- sibility of such contextualization is a matter of debate. (shrink)

Стаття присвячена переосмисленню методологічних підходів у релігієзнавчому розумінні релігії як цінності. Критичне ставлення до попереднього досвіду інтерпретації релігійного феномена дає можливість сприймати релігію як рівнопокладену цінність з іншими типами самоусвідомлення людини. До цього спонукає сам статус релігії у сучасному світі, який змінюється під впливом глобалізації і секуляризації. Однією з тенденцій цих процесів є відхід від обмежень «сектанства» і «націоналізму» в релігії до розширення меж розуміння духовності як універсальної релігійної цінності. У статті визначається цінність релігії в її онтологічному статусі, в її (...) екзистенційності, життєвості, вітальності, в епістемологічному навантаженні, праксеологічній запитуваності, есхатологічній перспективі та ієрархічній пріоритетності духовного начала, добра і гуманності. Виходячи з такого розуміння релігії, автори експлікують її у системі релігійних цінностей, що імплементуються у повсякденне життя послідовників певної релігії та взагалі всього суспільства. У статті наводяться матеріали соціологічних опитувань як на міжнародному і всеукраїнському рівнях, так і на локальному. (shrink)